Геофізичні технології пошуку підземних вод

Геофізичні технології пошуку підземних вод дозволяють з високою точністю визначити наявність і глибину залягання водоносних шарів. Використовуючи методи електророзвідки, сейсморозвідки та магніторозвідки, фахівці аналізують характеристики ґрунту та порід, що допомагає уникнути помилок при бурінні свердловин.

Сучасне геофізичне обладнання забезпечує ефективний пошук води навіть у складних геологічних умовах, оптимізуючи процес водопостачання для приватних і промислових об’єктів.

Підземні води є життєво важливим природним ресурсом, що становить переважну більшість рідких запасів прісної води на планеті. Їхня роль у підтримці екосистем та забезпеченні водою населення, особливо в умовах зростаючого водного дефіциту та мінливості клімату, є надзвичайно важливою. У багатьох регіонах саме підземні води є єдиним надійним джерелом прісної води.

З огляду на це, ефективні методи розвідки та управління цим ресурсом набувають першочергового значення. Геофізичні технології пропонують економічно вигідні та неінвазивні підходи до вирішення проблем, пов’язаних з наявністю, якістю та вразливістю підземних вод. Завдяки різноманіттю доступних методів, фахівці можуть отримувати цінну інформацію про підземні умови, необхідну для успішного пошуку та сталого використання цього критично важливого ресурсу.

1. Загальна інформація про геофізичні методи, які використовуються для пошуку підземних вод

Геофізичні методи, що застосовуються в гідрогеології для пошуку підземних вод, можна класифікувати на декілька основних категорій, кожна з яких базується на різних фізичних принципах. До них належать потенціальні методи, такі як гравітаційний та магнітний, що вимірюють природні поля Землі.

Електричні методи, включаючи метод електричного опору, викликаної поляризації та самовільної поляризації, досліджують електричні властивості підземних матеріалів. Електромагнітні методи, такі як методи частотної та часової областей, георадар (GPR) та методи дуже низької частоти, використовують електромагнітні поля для характеристики підземних структур.

Сейсмічні методи, включаючи рефракцію, відбиття та пасивну сейсміку, аналізують поширення пружних хвиль у підземному середовищі. Нарешті, ядерні методи, зокрема поверхневий ядерний магнітний резонанс (SNMR), безпосередньо вимірюють вміст води.

Кожен з цих методів вимірює певні фізичні властивості підземних матеріалів, які тісно пов’язані з гідрогеологічними характеристиками, такими як пористість, проникність та вміст води. Наприклад, гравітаційний метод може виявляти зміни щільності, які можуть вказувати на наявність водоносних шарів. Вибір конкретного методу залежить від гідрогеологічної інформації, яку необхідно отримати, наприклад, глибина залягання водоносного горизонту, його товщина або якість води.

Часто найбільш ефективним є комбінування кількох різних геофізичних методів, що дозволяє отримати більш повну та надійну картину підземних умов. Важливою перевагою багатьох поверхневих геофізичних методів є їхній неінвазивний характер. Це означає, що дослідження можна проводити без необхідності буріння або розкопок, що знижує ризик забруднення або порушення існуючих гідрогеологічних систем.

---

Замовити геофізичне обладнання https://dolota.com.ua/product-category/geologichne-obladnannya/geophysical-equipment/

---

2. Метод електричного опору

Принцип дії:

Метод електричного опору ґрунтується на принципі вимірювання розподілу електричного потенціалу в землі, який залежить від електричного опору підземних матеріалів. Для проведення дослідження в землю вводять електричний струм за допомогою двох електродів, а різницю потенціалів вимірюють між двома іншими електродами.

Гірські породи та мінерали в більшості своїй є непровідними, тому електричний опір ґрунтів та порід визначається переважно кількістю порової води, її власним опором та способом розташування пор. Крім того, на величину опору впливають такі фактори, як літологія, розмір зерен та наявність забруднюючих речовин.

Водонасичені шари, як правило, мають значно нижчий електричний опір порівняно з сухими, оскільки вода є кращим провідником електричного струму, особливо якщо вона містить розчинені солі. Ця різниця в опорі робить метод електричного опору ефективним інструментом для виявлення водоносних горизонтів. Крім того, солона вода має набагато нижчий опір, ніж прісна, що дозволяє використовувати цей метод для виявлення зон засолення ґрунтових вод у прибережних районах.Однією з різновидів цього методу є електрична резистивна томографія (ERT), яка вимірює просторовий розподіл електричного опору в підземному середовищі для створення дво- або тривимірних зображень. Вимірюючи силу струму, що проходить через землю, та вимірюючи відповідну різницю потенціалів, можна розрахувати так званий “уявний опір”, інтерпретація якого допомагає зрозуміти літологію та вміст рідини в підземних шарах.

Застосування у гідрогеології:

Метод електричного опору є цінним інструментом у гідрогеології завдяки своїй здатності неінвазивно вимірювати опір підземних матеріалів. Він широко використовується для картування підземної структури водоносних горизонтів, виявлення ресурсів підземних вод та моніторингу змін у гідрогеологічних системах. За допомогою цього методу можна оцінити глибину, товщину та опір підземних шарів, а також визначити глибину залягання рівня ґрунтових вод. ERT, зокрема, дозволяє окреслити зони різної пористості та проникності в підземному середовищі, що допомагає визначити потенційні шляхи руху рідини.

Одним з важливих застосувань методу електричного опору є дослідження солоного вторгнення в прибережних районах шляхом ідентифікації межі між прісною та солоною водою на основі їхнього контрасту в опорі. Крім того, цей метод ефективний для виявлення зон забруднення ґрунтових вод, оскільки наявність забруднюючих речовин може змінювати електричну провідність підземних вод.

Застосування часової ERT дозволяє відстежувати процеси інфільтрації, ремедіації та рух введених речовин або мікроорганізмів у підземному середовищі. Прикладами успішного застосування є картування можливих шляхів міграції фільтрату зі звалищ та оцінка потенціалу ґрунтових вод у тріщинних породах. Також метод електричного опору використовувався для встановлення кореляції між опором водоносного горизонту та його гідравлічною провідністю, що є ключовим параметром для управління водними ресурсами. У цілому, метод електричного опору є універсальним та відносно простим у використанні, що робить його одним з найпоширеніших геофізичних методів у гідрогеологічних дослідженнях.

3. Метод сейсмічної рефракції

Принцип роботи:

Метод сейсмічної рефракції базується на вимірюванні часу проходження сейсмічних хвиль, які заломлюються (рефрагують) на межах між підземними шарами з різними швидкостями поширення сейсмічних хвиль.

Сейсмічні хвилі, як поздовжні (P-хвилі), так і поперечні (S-хвилі), поширюються з різною швидкістю залежно від пружності та щільності матеріалів, через які вони проходять. Для проведення дослідження генеруються сейсмічні хвилі, наприклад, шляхом удару молотом по плиті або за допомогою невеликих вибухів, а їхнє прибуття реєструється на поверхні за допомогою спеціальних датчиків – геофонів.

Критична рефракція виникає, коли сейсмічна хвиля досягає межі розділу двох шарів під критичним кутом, після чого вона поширюється вздовж цієї межі, генеруючи головні хвилі, які повертаються на поверхню. Час, за який ці заломлені хвилі досягають геофонів, розташованих на різних відстанях від джерела сейсмічних хвиль, фіксується та аналізується для визначення швидкостей поширення хвиль у підземних шарах та глибини їхнього залягання.

Метод ґрунтується на тому, що швидкість сейсмічних хвиль зазвичай зростає з глибиною. Водонасичені шари часто характеризуються вищою швидкістю сейсмічних хвиль порівняно з ненасиченими через більшу щільність води. Важливою умовою для застосування методу є те, що швидкість сейсмічних хвиль у кожному наступному, глибшому шарі має бути вищою, ніж у попередньому.

Використання для визначення водоносних горизонтів:

Сейсмічна рефракція є ефективним методом для визначення глибини залягання рівня ґрунтових вод у пухких відкладах, за умови, що насичена водою частина є товщою за ненасичену. Водоносна зона часто демонструє характерну швидкість поширення сейсмічних хвиль, яка відрізняється від швидкості у неводоносних зонах. Наприклад, дослідження показали, що швидкість у водоносній зоні може становити 700-800 м/с, тоді як у неводоносній – 400-600 м/с. Метод також дозволяє картувати водоносні горизонти та визначати їхню потужність , а також визначати глибину до корінних порід.

Сейсмічна рефракція може допомогти ідентифікувати геологічні межі та розломи, які можуть контролювати рух підземних вод , а також оцінити тип ґрунту та порід. Цей метод особливо корисний для дослідження відносно неглибоких водоносних горизонтів.

Комбінування даних сейсмічної рефракції з даними, отриманими методом електричного опору, може забезпечити більш повну та детальну інформацію про підземні умови, оскільки ці методи чутливі до різних фізичних властивостей підземних матеріалів.

Метод георадара (GPR)

Принцип роботи:

Метод георадара (GPR) є електромагнітним геофізичним методом, який використовує імпульси радіохвиль високої частоти для отримання зображень підземних структур. Принцип роботи полягає у передачі коротких електромагнітних імпульсів у землю за допомогою передавальної антени та реєстрації відбитих сигналів від підземних меж, які характеризуються різними діелектричними властивостями. Відбиття відбуваються внаслідок змін діелектричної проникності, електропровідності та магнітної проникності підземних матеріалів.

Амплітуда та час проходження відбитих сигналів вимірюються та записуються, що дозволяє отримати інформацію про глибину залягання, геометрію та величину підземних відбивачів.

Дані GPR часто відображаються у вигляді поперечного розрізу (радарограми), який показує електричну структуру підземного середовища. Глибина проникнення та роздільна здатність методу залежать від частоти переданих електромагнітних імпульсів та електропровідності ґрунту. Вищі частоти забезпечують кращу роздільну здатність, але меншу глибину проникнення. GPR працює за принципом, подібним до ехолокації, використовуючи електромагнітну енергію замість акустичної. Наявність води значно впливає на діелектричну проникність матеріалів, що робить GPR чутливим до змін вмісту вологи в підземному середовищі.

Переваги при пошуку неглибоких підземних вод:

GPR є особливо ефективним для ідентифікації та картування підземних структур та аномалій на невеликій глибині (зазвичай до 10 метрів, але може бути глибше у високоопористих матеріалах, таких як пісок або лід). Він може використовуватися для картування глибини до рівня ґрунтових вод.

GPR забезпечує високу латеральну та вертикальну роздільну здатність, що дозволяє отримувати детальні зображення неглибоких підземних об’єктів. Збір даних відбувається швидко, часто зі швидкістю ходьби, що робить можливим ефективне обстеження великих площ. Дані GPR часто можуть бути інтерпретовані безпосередньо в польових умовах без складної обробки. Графічні відображення даних GPR часто нагадують геологічні розрізи, що полегшує їхнє розуміння.

Метод здатний виявляти зміни в шарах ґрунту, геологічні особливості, повітряні порожнини, засипані ділянки та корінні породи, що може бути важливим для розуміння залягання підземних вод. GPR є неінвазивним та відносно простим у зборі даних. Він може використовуватися на різних типах місцевості та матеріалах (ґрунт, скельні породи, бетон, лід).

У деяких випадках GPR може навіть використовуватися для картування шлейфів забруднюючих речовин, якщо вони викликають зміни в діелектричній проникності. Його ефективність у високоопористих матеріалах, таких як пісок та гравій, робить його цінним інструментом для пошуку підземних вод у таких геологічних умовах.

5. Магнітні методи

Опис методів, які можуть бути корисними для виявлення геологічних структур, пов’язаних з підземними водами:

Магнітні методи передбачають пасивне вимірювання магнітного поля Землі в різних точках на поверхні за допомогою магнітометра. Варіації або аномалії у виміряному магнітному полі можуть вказувати на наявність підземних матеріалів з високою магнітною сприйнятливістю.

Вимірювання можуть проводитися як на поверхні землі, так і з повітря або з води. Хоча рух заряджених іонів у ґрунтових водах створює надзвичайно слабкі магнітні поля, які важко виявити на поверхні , основне застосування магнітних методів у гідрогеології є непрямим. Вони використовуються для виявлення геологічних структур, таких як розломи, тріщини та контакти порід, які можуть контролювати потік та накопичення підземних вод.

У районах, де підземні води пов’язані з геологічними розломами, магнітні методи можуть бути особливо корисними, якщо системи розломів характеризуються контрастами в магнітній сприйнятливості порід.

Магнітні дослідження можуть використовуватися для визначення меж басейнів та картування тріщин, що допомагає ідентифікувати зони інфільтрації та потенційні шляхи руху ґрунтових вод. Для покращення інтерпретації магнітних даних та виявлення підземних структур застосовуються різні методи обробки, такі як аналіз аналітичного сигналу. Таким чином, магнітні методи, хоча й не виявляють безпосередньо підземні води, надають цінну інформацію про геологічний каркас, який впливає на їхнє залягання.

6. Приклади успішного застосування різних геофізичних методів

Електричний опір виявився ефективним у різних геологічних умовах. Наприклад, у золотодобувній шахті на Алясці високощільні дослідження електричного опору виявили провідні зони, які корелювали з вищими темпами відкачування води, що допомогло успішно розташувати водозабірні свердловини. У Булавайо, Зімбабве, комбінація 2D електротомографії та 1D вертикального електричного зондування (VES) у базальто-зеленокам’яній формації виявила зони низького опору (<50 Ом·м), що вказувало на високий потенціал підземних вод. У південному Камеруні дослідження ERT допомогли змоделювати та оцінити об’єм вапнякового шару, що має значення для оцінки гідрогеологічних ресурсів у осадових регіонах. В Єгипті методи опору застосовувалися для дослідження неглибоких водоносних горизонтів та вивчення солоного вторгнення в прибережних зонах.

Сейсмічна рефракція також успішно використовувалася для визначення водоносних горизонтів. У дослідженні в Нігерії цей метод допоміг визначити водоносні зони на основі швидкості сейсмічних хвиль. У США сейсмічна рефракція ефективно застосовувалася для картування глибини до корінних порід та виявлення водоносних горизонтів у льодовикових відкладах, де спостерігався значний контраст швидкостей між пухкими відкладами та корінними породами.

Георадар (GPR) продемонстрував свою цінність у пошуку неглибоких підземних вод. Наприклад, його використовували для визначення проникних відкладів, придатних для штучного поповнення водоносних горизонтів. GPR також застосовувався для виявлення рівня ґрунтових вод та забруднюючих речовин на невеликій глибині.

Магнітні методи також знайшли застосування у виявленні геологічних структур, пов’язаних з підземними водами. У місті Уамбо, Ангола, магнітні дослідження допомогли визначити розломи та інші структури, що контролюють потік ґрунтових вод. У південно-західній Нігерії магнітний метод надійно використовувався для оцінки потужності пухких відкладів та картування структур у кристалічних породах з метою оцінки потенціалу підземних вод.

Таблиця 1: Приклади успішного застосування геофізичних методів для пошуку підземних вод

 

Метод	Геологічні умови	Країна/Регіон	Результат/Висновок
Електричний опір	Тріщинуваті породи (базальт-зеленокамінь)	Зімбабве	Виявлено зони низького опору з високим потенціалом підземних вод
Електричний опір	Осадові (вапняк)	Камерун	Змодельовано вапняковий шар для оцінки гідрогеологічних ресурсів
Електричний опір	Прибережна зона	Єгипет	Досліджено неглибокі водоносні горизонти та вивчено солоне вторгнення
Електричний опір	Тверді породи (золотодобувна шахта)	Аляска, США	Виявлено провідні зони, що корелюють з високими темпами відкачування, для розташування свердловин
Сейсмічна рефракція	Долини корінних порід з льодовиковими відкладами	США	Здійснено картування глибини до корінних порід, що є важливим для оцінки ресурсів підземних вод
Сейсмічна рефракція	Прибережна вулканічна	США	Створено профілі швидкостей P-хвиль, виявлено насичені шари та солоне вторгнення
Георадар (GPR)	Загальні підземні умови	Різні	Здійснено картування підземних комунікацій, глибини ґрунту та рівня ґрунтових вод (водного дзеркала)
Магнітні методи	Кристалічний фундамент (гранітний щит)	Ангола	Визначено структури фундаменту, що контролюють потік ґрунтових вод
Магнітні методи	Комплекс порід фундаменту	Південно-Західна Нігерія	Оцінено потужність пухких відкладів та нанесено на карту структури для оцінки потенціалу підземних вод

7. Порівняння переваг та недоліків різних геофізичних технологій

Різні геофізичні технології, що використовуються для пошуку підземних вод, мають свої унікальні переваги та недоліки, які слід враховувати при виборі найбільш підходящого методу для конкретного дослідження.

Метод електричного опору є економічно ефективним способом вирішення проблем, пов’язаних з підземними водами. Він може забезпечити широкомасштабні та безперервні дослідження підземного середовища (ERT) та ефективно виявляти водоносні горизонти та водотривкі шари. Метод корисний для картування солоного вторгнення та шлейфів забруднення , а також для оцінки гідравлічних параметрів водоносних горизонтів. У порівнянні з електромагнітними методами, він менш чутливий до шумів у складних умовах , а можливість повторних вимірювань робить його придатним для довготривалого моніторингу. Однак інтерпретація даних може зіткнутися з проблемою еквівалентності (неоднозначності рішень) , а метод чутливий до шумів від різних джерел (підземні комунікації, лінії електропередач тощо). Для проведення досліджень потрібен хороший електричний контакт із землею (встановлення електродів) , а роздільна здатність зменшується зі збільшенням глибини та відстані між електродами. На результати можуть впливати високоопористі ґрунти (скельні породи) , а для правильної інтерпретації необхідне розуміння місцевої геології та гідрогеології.

Метод сейсмічної рефракції є відносно недорогим у порівнянні з сейсмічним відбиттям та методами електричного опору. Він забезпечує надійний профіль швидкостей та глибин підземного середовища та ідеально підходить для виявлення та картування покрівлі корінних порід та рівня насичення водою (за допомогою P-хвиль). Метод демонструє чудові результати при наявності значних контрастів швидкостей (наприклад, потужні алювіальні відклади над корінними породами) та дозволяє оцінити товщину та глибину геологічних шарів. Існує можливість картування латеральних фаціальних змін матеріалу водоносного горизонту. Польові роботи проводяться швидко, що дозволяє оперативно обстежувати великі площі. Однак метод вимагає значних контрастів швидкостей між матеріалами та має обмежену глибину проникнення порівняно з сейсмічним відбиттям. На результати впливають поверхневі шуми та інші перешкоди. Швидкість звуку в кожному глибшому шарі повинна бути вищою, ніж у попередньому , що ускладнює виявлення низькошвидкісних шарів. Метод має обмежену чутливість до вертикальних структур , а інтерпретація здійснюється в термінах шарів, що може неточно відображати складну геологію.

Метод георадара (GPR) є неінвазивним та відносно простим у зборі даних. Він забезпечує найвищу латеральну та вертикальну роздільну здатність серед усіх поверхневих геофізичних методів. Збір даних відбувається швидко , а інтерпретація часто можлива безпосередньо в польових умовах. Графічні відображення даних нагадують геологічні розрізи. Метод здатний виявляти як металеві, так і неметалеві об’єкти, а також порожнини , та має універсальне застосування до різних матеріалів , забезпечуючи результати в реальному часі. Однак GPR має обмежену глибину проникнення в провідних ґрунтах (наприклад, глина, засолені ґрунти) через послаблення сигналу. На результати можуть впливати вологість та склад ґрунту , а для інтерпретації потрібні досвідчені фахівці. Висока вартість обладнання може бути обмежуючим фактором. На результати також можуть впливати нерівна місцевість або поверхні, покриті металом. Метод погано проникає у воду з високим вмістом солей.

Магнітні методи можуть застосовуватися як до неглибоких, так і до глибоко залягаючих об’єктів та є відносно недорогими для локальних та регіональних досліджень. Вони використовують міцні датчики та можуть мати високу швидкість збору даних. Системи є неінвазивними, мобільними та автономними. Метод часто може “бачити” крізь певні перешкоди, які обмежують інші методи (наприклад, сталевий резервуар під асфальтом). Однак магнітні методи є непрямими для виявлення підземних вод , а магнітні сигнали від різних осадових горизонтів часто є слабкими. Метод чутливий до магнітних полів від сторонніх феромагнітних матеріалів (огорожі, транспортні засоби, комунікації тощо) , і покладатися лише на магнітні методи для вибору цілей пошуку підземних вод ризиковано.

Таблиця 2: Переваги та недоліки геофізичних методів для пошуку підземних вод

Метод	Переваги	Недоліки
Електричний опір	Економічність, можливість широкомасштабних досліджень (ERT), ефективність у виявленні водоносних горизонтів та водотривких шарів, корисність для картування солоного вторгнення та забруднення, оцінка гідравлічних параметрів, придатність для шумних середовищ (порівняно з EM), можливість повторних вимірювань для моніторингу	Проблеми еквівалентності даних, чутливість до шумів, необхідність хорошого електричного контакту із землею, зниження роздільної здатності з глибиною, вплив високоопористих ґрунтів, необхідність знання місцевої геології для інтерпретації
Сейсмічна рефракція	Відносна дешевизна, надійний профіль швидкостей та глибин, ідеально підходить для картування покрівлі корінних порід та рівня ґрунтових вод, ефективність при значних контрастах швидкостей, оцінка товщини шарів, можливість картування фаціальних змін, швидкість польових робіт	Вимагає значних контрастів швидкостей, обмежена глибина проникнення, вплив поверхневих шумів, необхідність збільшення швидкості з глибиною, обмежена чутливість до вертикальних структур, інтерпретація в термінах шарів може бути неточною для складної геології
Георадар (GPR)	Неінвазивність, висока роздільна здатність, швидкість збору даних, можливість інтерпретації в польових умовах, графічні відображення, виявлення металевих та неметалевих об’єктів, універсальність, результати в реальному часі, ефективність у високоопористих матеріалах	Обмежена глибина проникнення в провідних ґрунтах, вплив вологості та складу ґрунту, необхідність досвідчених фахівців для інтерпретації, висока вартість обладнання, вплив нерівної місцевості та металевих поверхонь, погане проникнення у солону воду
Магнітні методи	Застосовність до різних глибин, відносна дешевизна, висока швидкість збору даних, неінвазивність, мобільність, здатність “бачити” крізь певні перешкоди	Непрямий метод виявлення підземних вод, слабкі сигнали від осадових порід, чутливість до магнітних полів від сторонніх об’єктів, ризик при виборі цілей лише на основі магнітних даних

8. Майбутні тенденції та розвиток геофізичних методів у галузі гідрогеології

Майбутнє геофізичних методів у гідрогеології пов’язане з кількома ключовими тенденціями та напрямками розвитку.

Одним з найважливіших є інтеграція геофізичних даних з гідрогеологічними моделями для покращення розуміння складних підземних процесів. Поєднання просторової інформації, отриманої за допомогою геофізичних методів, з фізичними та хімічними даними, а також з моделями гідрологічного циклу, дозволяє створювати більш точні та прогностичні моделі руху та розподілу підземних вод.
Значні вдосконалення очікуються в технологіях збору та обробки даних. Розвиток штучного інтелекту та машинного навчання відкриває нові можливості для аналізу великих обсягів геофізичних даних, виявлення прихованих закономірностей та покращення точності інтерпретації.52 Очікується поява більш досконалих комп’ютеризованих інструментів, здатних виявляти слабкі сигнали, збільшувати швидкість збору даних та спрощувати процес інтерпретації.

Нові та вдосконалені методи також знаходяться на стадії розробки та впровадження. Наприклад, поверхневий ядерний магнітний резонанс (SNMR) є перспективним методом для прямого вимірювання вмісту води в підземному середовищі та оцінки проникності водоносних горизонтів.1 Розширюється використання безпілотних літальних апаратів (дронів) для проведення аерогеофізичних зйомок, що дозволяє більш ефективно та економічно збирати дані на великих територіях або у важкодоступних місцях.

Зростає усвідомлення важливості мультидисциплінарного підходу, що поєднує геофізичні методи з іншими типами даних, такими як геологічні карти, результати буріння та гідрохімічні аналізи.

Комплексний аналіз різних джерел інформації забезпечує більш надійну та інформативну інтерпретацію результатів геофізичних досліджень та сприяє кращому розумінню гідрогеологічних умов.
Геофізичні технології відіграють ключову роль у розвідці, характеристиці та захисті підземних вод. Різноманіття доступних методів, кожен з яких має свої переваги та недоліки, дозволяє фахівцям вибирати найбільш підходящі інструменти для вирішення конкретних гідрогеологічних завдань у різних геологічних умовах.

Постійний розвиток цих методів, включаючи інтеграцію з гідрогеологічними моделями, вдосконалення технологій збору та обробки даних, а також появу нових підходів, сприяє більш ефективному та сталому управлінню цим цінним природним ресурсом. Мультидисциплінарний підхід, що поєднує геофізичні дані з іншою геологічною та гідрологічною інформацією, є запорукою успішних досліджень та раціонального використання підземних вод для задоволення потреб сучасного та майбутніх поколінь.